Это стихи современной украинской поэтессы, пишущей под псевдонимом Соломия Галицкая (она уроженка Львова). Известно о ней немногое, да это и не удивительно: человек, бросающий вызов тоталитарному фашистскому государству, не может быть уверен, что ему сохранят жизнь, а эта жизнь ещё нужна - для продолжения борьбы. Очень надеюсь, что моё поколение доживёт до того дня, когда её имя будет объявлено во всеуслышание, а Украина станет гордиться такими вот людьми, а не гитлеровскими прислужниками. Вот лишь несколько стихов. Полагаю, читателям моего блога украинский понятен без перевода.
КРІЗЬ ТЕРЕНИ ДО СВІТЛА
Коли пройшов фашизм до мого краю,
Вступила я у боротьбу зі злом.
Та відчайдушно ворога шмагаю,
Озброївшись віршами та пером.
Серця людей лікую дієсловом,
Мої вірші, мов дзвони б’ють в набат,
До боротьби я закликаю словом,
А доведеться — візьму автомат.
Я боса йду по склу, не відступаю.
Торкаючись крилом до ваших душ.
Крізь млу брехні, я світло проливаю,
Не боячись заметів та калюж.
Я горда та безстрашна галичанка!
Мені не личить острах та печаль!
Духовна ополченка і повстанка!
Хай слово моє ріже, наче сталь!
Ступаючи бережки по канату,
Я до сердець вогонь святий несу.
Можливо, за характер свій завзятий,
Я на Голгофу хрест свій понесу.
Боролись мої пращури з фашистом,
Властивий їм запеклий дух борця!
І я, свій шлях, нелегкий та тернистий,
Маю пройти до самого кінця!
Оригинал здесь.
СТАЛЕВІ ТРОЯНДИ
Де рвуться снаряди, де «Гради» ревуть,
Чотири сталеві троянди ростуть.
На кованих стеблах — бутони важкі,
Розкрили до сонця свої пелюстки.
Сталеві троянди, холодна краса.
Стікає на землю кривава роса.
Вони тихо плачуть за тими хто вщерть,
Напився журби та зустрів свою смерть.
Іде на землі братовбивча війна,
Стоїть між братами висока стіна,
Безкрайня ненависть вирує в серцях
І небо блакитне закрив чорний птах.
Отямся! Прозрій, український солдат!
При владі кривавий сидить супостат!
Йому невідомі ні честь, ні любов,
У келиху змія плескається кров.
Тобі віддає він злочинний наказ,
А ти, легковажно ідеш на Донбас.
Бездумно стріляєш, руйнуєш міста.
Де пісня лунала - там сліз гіркота...
Підводься! Вставай! Супостата жени!
І зброю свою проти зла розверни!
Хай влада триклята загине у млі!
І будуть троянди цвісти на землі!
Оригинал здесь.
ГЕРОЙ УКРАЇНИ
Він чванливий нарцис. Він гордиться собою.
На шевроні тризуб, гострий ніж під рукою.
Він достойний бандерівських пращурів внук.
Прикриваючись маскою патріотизму
Він завзято наслідує догми фашизму.
І всі злочини сходять мерзотнику з рук.
Його руки в крові, але вбивця не тужить.
Він за євро та долари мафії служить.
Бо валюта для покидька понад усе.
Відпустив оселедець. Це так, для ефекту.
Не обтяжений мозок ярмом інтелекту.
Зате м’язи його компенсують усе.
Легкодухі людці перед ним на колінах.
Хто він? Кілер? Бандит? Ні! Герой України!
Де повзе його тінь - там страждання та смерть.
Україну спіткає лиха доля Трої.
Пустолобий народ, кримінальні герої.
Сколихнеться землі заплямована твердь.
Оригинал здесь.
Думаю, если суждено современной Украине оправдаться перед Богом и историей, то она оправдается тем, что на её земле жили и творили такие люди.
Journal information